Медіа-оптимізм. Піарники і медійники обговорювали перспективи друкованої преси у період кризи

Останнім часом побувала аж на двох дискусійних подіях, присвячених PR у кризовий період: засідання PR-комітету EBA за участі UAPR і круглий стіл, організований спільно Американською торгівельною палатою в Україні та UAPR (про цю подію напишу трохи пізніше).

Подія EBA відбулася в форматі "Meet the Press" – тобто у вигляді діалогу піарників та ЗМІ. Медіа-індустрію представляли гендиректор УАВПП Олексій Погорелов, маркетинг-директор Медіа Інвест Груп Наталія Бойко і медіа-експерт, виконавчий директор "Пронто-Київ" Сергій Чернявський. Також запросили і Валерія Моісеєва, головного редактора "Компаньон".

У презентаціях медіа-експертів (членам ЕВА презентації доступні для скачування) ішлося, насамперед, про прогноз УАВПП щодо розвитку ринку преси та перерозподілу рекламних бюджетів. Серед факторів, які впливають на сегмент друкованої преси, Наталія Бойко спрогнозувала активізацію конкуренції між виданнями за рахунок зниження попиту і консолідації ринку. На її думку, аудиторія значно лояльніша до реклами у пресі, ніж, наприклад, на ТБ. Загалом, обсяг друкованої реклами у гривневому вираженні знизиться, але несуттєво.

Сергій Чернявський говорив про тенденції розвитку регіональної преси і про те, що в регіонах преса залишається найефективнішим каналом комунікацій. Мене особливо схвилював – у хорошому розумінні цього слова – прогноз Сергія про те, що внаслідок кризи якість журналістики піде вгору. На жаль, цей прогноз ішов пліч-о-пліч із тезою про зростання кількості "замовних публікацій без грифу "реклама"".

Дивовижно, але всі медіа-експерти погодилися з тим, що якісні видання зуміють подолати "спокусу джинсою", а за рахунок скорочення медіа-ринку зможуть не тільки залучити хороші кадри, але й самі журналісти, конкуруючи за обмежену кількість робочих місць, стануть писати краще.

Аудиторія, яка складалася з кількох десятків піарників, з великою надією слухала аргументи медійників. Адже нам, піарникам, дуже цікаво, щоб видання розвивалися, були цікавими своїй аудиторії, щою їх читали і їм довіряли. Не буде хороших видань – не буде хороших майданчиків для нас і нашої інформації. Вся компетенція media relations виявиться незатребуваною. А це – критичне для нашої галузі питання. Тому підбадьорливі слова медійників ми сприйняли на ура.

Ось іще кілька тез, які я занотувала в ході обговорення.

Сергій Чернявський:

  • Ріст якості – завдання головних редакторів. Вони зацікавлені у тому, щоб створювати якісний продукт.
  • З іншого боку, якість визначається аудиторією. Якісний контент затребуваний середнім класом, якого у нас, практично, немає (Я.К. – а той що був – потрохи сповзає вниз, на жаль)
  • Журналіст буде змушений жити за принципом: змінюйся – або помри. Треба змінювати своє ставлення.
  • Оскільки папір дорожчає, видавці вже не будуть списувати тиражі такими обсягами: замість 20-30% списуватиметься 10%.
  • Ситуація у видань – не така погана, як здається. Типографічні послуги практично не подорожчали. Оренда площ знизилася. Так що все залежить від того, як отриманим за минулі періоди прибутком розпорядяться видавці.
  • Як і в будь-якій іншій галузі, найлегше буде лідерам.

Олексій Погорелов

  • Інформаційні портали "вбивають" новинну пресу, але у той сам час немає попиту на "складну" журналістику
  • Зростає попит на якісні коментарі від компаній, а не на готовий до вжитку контент (із цим дозволю собі не погодитися – принаймні, в ІТ-сфері попит на готовий до публікації контент наразі зростає)

Валерій Моісеєв

  • (коментуючи якість інформації, яка надходить у редакцію від піарників) Це все потік шуму, але буває, що в цьому потоці трапиться щось одне, варте десятків інших.
  • На жаль, в якості інформації, яка надходить, немає позитивної динаміки.
  • Коли журналісти самі шукають інформацію, компанії невиправдано закриваються. Це особливо помітно зараз, у час кризи. Натомість, у Росії бізнес набагато відкритіший.
  • Песимізму немає. Стандарти журналістики будуть рости. Лідери будуть підвищувати стандарти і розвиватися, а всі інші – вимирати.

Що ж, дуже хочеться, щоб так воно і було. Тому що, незважаючи на популярність власного контенту, який генерують компанії, все-таки суть нашої роботи – в отриманні third-party endorsement, а отже без авторитетних медіа нам буде дуже важко робити свою роботу. Мені теж хочеться вірити, що і в нашій професії криза виллється у підвищення стандартів і "відсіювання" всього зайвого, чого у PR бути не повинно. Проте іноді сумніви таки перемагають. А Ви як думаєте?

Advertisements
Опубліковано у Практика PR. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to Медіа-оптимізм. Піарники і медійники обговорювали перспективи друкованої преси у період кризи

  1. Роман коментує:

    Експертні оцінки того, що зараз відбувається на медійному ринку України, мають відверто антагоністичний характер. Створюється штучна ситуація, коли йде повна перевірка можливостей ЗМІ різного гатунку та напрямку вести боротьбу за свого покупця. Тому експерти у більшості своїй стверджують, що прибутки у кризовий період будуть нижчими. Але й добре, тому, що призведе до поступової зміни форматів і зменшенню відверто "гарної" інформації. Я не згоден з тим, що буде збільшена кількість замовних матеріалів. Журналісти зараз мають збільшувати свій професійний хист, а зробити це, опираючись на певну оплачену статтю, неможливо з огляду на відсутність власного підходу до вирішення проблеми.Якість буде двигуном більшої зацікавленості аудиторії. Я не вважаю, що "жовта", "чорна" та інші види преси матимуть після кризи таку вагу серед цільових аудиторій. Люди зараз бажають визначити для себе "рецепт" спасіння від шкідливої економічної ситуації. Таку інформацію "зіркові" видання не зможуть надати.Головним питанням у піарі, на мою думку, залишається відношення як у владних структурах. так і у бізнесі до нагальної потреби у піарі. Якщо існувала б можливість здійснити деякі міри по антикризовому владнанню ситуації у політичній сфері, хаотичність дій багатьох фінансових структур зникла. Залишаються 3 питання: коли у сфері піару більшістю будуть справжні спеціалісти? коли ми прийдемо до розуміння необхідності піару, а не бачення його як предмету розкоші? коли ми будемо мати таку ідеологічну, політичну, культурну та суспільну платформу для того, щоб впроваджувати нові інструменти PR-діяльності замість того, щоб постійно використовувати застарілі, але "надійні" речі?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s