Як паляться початківці-піарники

Відразу признаюся: заголовок – парафраза заголовку новини на Дусі, яка виникла з поста Катерини Венжик на PRWeb. І йтиметься тут саме про цю історію і про те, що треба було би зробити інакше, щоб ця історія не виникла.

Але почну я здалеку. Катю Венжик я пам’ятаю журналісткою "Деловой столицы", яка писала про виставковий бізнес. У той час я працювала в Metro Cash & Carry. Тобто це було дуже давно. Минулого року ми знову особисто перетнулися на круглому столі про PR: Катя вже давно була заступником головного редактора журналу "Деловой", і мене дуже приємно вразила Катина толерантність і навіть симпатія до PR-ників. Принаймні, склалося враження, що Катя розуміє, яка їй з PR-ника користь, і користь ця – не в матеріальному стимулюванні Катиної зацікавленості в тій чи іншій темі. Ми продовжували спілкуватися на PRWeb, і Катя завжди демонструвала дуже виважену, конструктивну позицію.

Ну а через рік почалася криза, "Деловой" став однією з перших її жертв на медійному ринку, і Катя – досить несподівано для PRWeb’івської спільноти – поповнила ряди PR-фрілансерів. І на першій же прес-конференції для клієнта потрапила у неприємну ситуацію, яку детально описала на блозі і яку, за доброю вже традицією, підхопила "Телекритика". На основі Катиного викладу, ситуація виглядає таким чином: Катя скликала пресуху, вивісила анонси, акредитувала всіх (принаймні, більшість) бажаючих журналістів, відслідковувала, хто які питання задає, а тоді, серед інших, зателефонувала одному з найбільш "активних" на події журналістів і спитала, які в нього плани щодо використання отриманої інформації.

Катя як порядна журналістка працювала на основі припущень, що (а) на пресуху приходять ті, кому цікава тема, (б) питання задають ті, кому, дійсно, цікаво, і (в) ті, кому цікаво, планують цю зацікавленість трансформувати в матеріал. І Каті як порядній журналістці не спало на думку, що (а) на пресуху іноді приходять, тому що нічим зайнятися, щоб навести потенційно корисні знайомства, щоб смачно перекусити і/або отримати сувенірку, щоб заробити (попросити) грошей і ще з багатьох інших причин. І, як це добре відомо тертим калачам у PR, саме такі журналісти, очевидно, страждаючи комплексом провини за зловживання гостинністю, задають багато питань, таким чином, мабуть, прагнучи "відробити" з’їдене-випите-отримане-і т.д. І саме такі журналісти не від того, щоб спробувати заробити, якщо гостинні організатори не від того, аби простимулювати "виходи" у пресі. Адже їм не так часто дзвонять PR-ники, щоб запропонувати реальну інформацію. Тому відрухова реакція на дзвінок PR-ника – попросити грошей.

Звичайно, це все іде врозріз із парадигмою стосунків між PR-ником і журналістом, в якій живе порядний журналіст Катя. І більшість початківців-піарників. Тому що з досвідом приходять корисні висновки:

– Не варто вивішувати анонси прес-подій на УНІАНІ чи інших подібних ресурсах. Такі анонси – магніт для "фуршетчиків". Запрошувати треба суто цільовим способом – конкретних журналістів. Тоді менше зайвого народу і менше клопоту.

– Якщо "фуршетчик" таки прийшов, оптимальна стратегія – не звертати на це уваги. Головне – не вступати з ним у суперечки ("Вхід тільки для акредитованих журналістів" – "Ви порушуєте мої права!") і не дати йому зайняти час, який спікери можуть потратити на більш продуктивні речі, наприклад – спілкування з "реальними" журналістами. Якщо задає питання – нехай задасть одне, а потім його можна зупинити: "Перепрошую, давайте обмежимось одним питанням на журналіста". Якщо в кінці нависає над спікером – підійти до спікера, перепросити і сказати, що йому поступив терміновий дзвінок. Що завгодно.

– Не варто дзвонити журналістам і питати, чи вийде матеріал. Можна спитати: як враження, чи було цікаво, чи достатньо інформації, чи не було б цікаво взяти інтерв’ю у спікера і т. д. Але питання "Чи вийде матеріал?" – табу. Тому що мало що дратує журналіста, як ці дзвінки. У свій час про це була гаряча дискусія на тому самому PRWeb – як знайду в архіві, вивішу сюди посилання 😉

Всім вам вдалих прес-подій, хороших питань і смачних фуршетів 🙂

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

2 Responses to Як паляться початківці-піарники

  1. Andriy коментує:

    Якщо б був наведений матеріал, що ж там сталось насправді… Було б простіше, а то в статті багато посилань і важко зрозуміти про що йдеться мова, навіть перечитавши її повторно.

  2. Yaryna коментує:

    Андрію, суть викладено у 3-му реченні 3-го абзацу. Якщо цікаво детальніше, можна піти і почитати першоджерело, на яке є посилання.А можна Вас спитати: якщо Вам не подобається, як я пишу, чому Ви це читаєте?

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s